Миколаївський морський порт у 1920 -1941 роки

В період з 1920 по 1941 роки спостерігалось відродження порту зі зруйнованої груди бетону та металу до перспективного успішного підприємства, одного з найкращих портів на Чорному морі.

Починаючи з 1921 року порт був відкритий для зовнішної торгівлі. Миколаївський порт залишався головним чорноморським портом по перевантаженню руди, перше місце по експорту хліба.

До 1932 р. на експорт відвантажували більшістю зерно й руду. У наступні роки з’явилися інші вантажі: вугілля, чавун, метіза, металургічна продукція (залізничні рейки).

В порту починається рух „ударництва”. Колективи бригад беруть на себе підвищені зобов’язання з виконання запланованих робіт, змагаються між собою по різним показникам: продуктивність, якість, швидкість робіт, зниження собівартості. У липні 1934 р. був підписаний перший договір про змагання між Миколаївським і Херсонським торговельними портами. Протягом багатьох років це суперництво й дружба сприяли досягненню портами високих виробничих показників.

 З 1935 р. у порту, як і по всій країні, широко розгорнувся «стаханівський рух». Створювалися показові «ударні» бригади вантажників, судноремонтників, механізаторів, які перевиконували плани на 120-140% і вище. МТП активно брав участь у всесоюзних соціалістичних змаганнях з іншими портами країни.

У 1931 р Миколаївський торговельний порт зайняв перше місце серед портів Чорноморсько-Азовського пароплавства. Колектив отримав премію в сумі 10 тис. руб. У 1933 р. порт отримав третю Всесоюзну премію. У 1934 р. порт посів 2 місце в IV Всесоюзному змаганні водників.

З 1925 р. по 1930 р. - був побудований новий стаціонарний, найбільший у Європі, зерновий елеватор місткістю 41 тис. т, вартістю 9 млн. руб.

У вересні 1939 р. почалася Друга світова війна. У зв'язку із цим у порту різко скоротилися перевезення у великому каботажі й закордонному плаванні.

До 1940 р. загальний вантажообіг досяг 2 млн. 186 тис. тонн. Частка закордонних вантажів складала всього 6,4%.

Перед війною в порту було: 19 добре обладнаних причалів; 3500 кв. м критої складської площі; 12 триповерхових житлових будинків загальною площею 8 тис. кв. м.; криголами «Торос», №5 та №7; у портовому флоті було 7 буксирів, 6 барж; в автогужовому господарстві було 13 автомашин, 70 коней.